Ти так далеко, а думками зовсім близько.
Розлука вибила мене із колії.
За почуттями повелася, як дівчисько,
Забувши принципи і гордощі свої.
Трагічний світ мені нагадує про тебе.
Я в кожній тіні, в кожній плоті бачу нас
І спільне фото пригортаю без потреби,
Щоб зупинити, вгамувати дикий час.
А ти смієшся, на портреті ти смієшся.
Кордон між нами не зламав твоїх надій.
Шум літаків, що виринає з піднебесся
Мене втішає в загадковості нічній.
Ти так далеко… я чекаю тої миті,
Коли ми вип’ємо кохання, як росу,
Яку зберу я в ранніх травах, в літнім житі
Й при нашій зустрічі в дарунок принесу.